Добавить комментарий

Всеукраїнська асоціація «Альраід» почала минулий, 2017, рік черговими загальними зборами, де обрано нового голову асоціації, а також членів виконавчого комітету та ревізійної комісії. Сейран Арифов розповів, як змінилося його бачення ГСВА «Альраід» за рік керування, набутий досвід, труднощі, висновки та плани.

— Що змінилося за минулий рік особисто для вас, як керівника асоціації?

— Особисто для мене, бо я головую вперше, — дуже багато нового досвіду. Перед цим я був у виконкомі, в ревізійній комісії, навіть заступником голови — але це зовсім інше.

Одне — коли ти сторонній спостерігач і бачиш це як велику організацію, і зовсім інше — коли сам за все відповідаєш і розумієш, що основний акцент — на людях. По-друге, змінюється характер взаємин: ти не просто колега, друг, товариш, ти — керівник і мусиш відсувати особисте на другий план, бо відповідаєш за всю організацію. Мусиш десь бути критичніший, десь суворіший, десь підходити професійно, а не на особистісному рівні. Але я все одно намагаюся підтримувати дружню атмосферу між усіма співробітниками, між представниками всіх наших організацій.

— Чи були за минулий рік випадки, коли співробітники приємно чи неприємно здивували?

— Було те й інше, але гарного все-таки більше. Питання, мабуть, не в тому, здивували чи ні. Просто були успіхи й були невдачі, помилки. Але не можна брати всього до серця, бо справа не в тому, гарна людина чи погана, — у кожного свої здібності в різних сферах. Це — досвід, до нього треба ставитися спокійно, і саме завдяки такому досвідові в нас відбувається ротація.

Є свобода призначення керівників, не кажучи про те, що слабкі сторони голови відділу можна підстрахувати, призначивши йому заступника з відповідними якостями, — якщо інші характеристики цілком відповідають посаді. Узагальнивши, можна сказати, що на 70–80% робота йде добре.

— Який основний висновок за цей рік?

— Найважливіша наука — те, що я, керівник, не можу просто розподілити завдання, призначити відповідальних осіб і відсторонитися, чекати на певні показники, результати. Виявилося, що слід брати постійну чи відносно постійну участь у роботі всіх структур.

Звісно, в жодному разі не можна втручатися в дрібниці, в кожен процес, але для мене стало відкриттям, що моя справа не «керувати керівниками», але вдаватися в деталі роботи кожного відділу, проекту: інколи варто втрутитися, щось проконтролювати, десь допомогти, тобто знати конкретну буденну роботу.

— Ви можете назвати найбільше досягнення асоціації в минулому році?

— Правильніше було би сказати, що ми — на етапі роботи над довгостроковими цілями. Адже великі досягнення не можуть відбуватися часто: потрібен тривалий час для їх реалізації.

Серед значних досягнень я б назвав відкриття філії гімназії «Наше майбутнє» в Харкові. Але торік ми складали стратегічний план не на один, а на чотири роки, і в ньому також — переселення київської гімназії «Наше майбутнє» до окремого приміщення, а також відкрити філії гімназії в Одесі. Маємо ще три роки, щоб цього досягти, робота триває.

Кожен із наших відділів регулярно провадить заплановані заходи, виконує свою рутинну роботу на належному рівні — звичайно, з певними змінами в деталях, але й це дуже важливо.

— Що було найскладнішим для «Альраіда»?

— Найбільші труднощі в нас розпочалися не 2017-го, а ще 2014 року. Ми досі маємо справу з наслідками тих подій: анексії Криму, війни — це все дуже вплинуло на нашу роботу. Не просто три регіони — Крим, Донецьк, Луганськ — було відрізано. Відрізано чималий шмат від нашої роботи, але постала потреба допомагати вимушеним переселенцям, захисникам...

І, звісно, останні події в ісламському світі теж мали вплив, часто негативний, передусім на фінансову сторону. Це не означає, що ми опустили руки або зменшимо обсяг нашої роботи. Як і того року, ми шукатимемо способи зменшення завданих унаслідок цих процесів збитків, але самі процеси нам непідвладні, це — глобальні події.

— Ви казали про тривалі плани та стратегічні цілі. Чи маєте якусь ціль із категорії... мрії — щось таке значне, що не знаєте, як до цього підступитися, але хотіли би досягнути?

— Мрії? Мабуть, складно назвати щось одне. Це навіть не цілі конкретно для організації «Альраід», а для всіх українських мусульман, усіх мусульманських об’єднань нашої країни. Мріємо, щоб тут мусульмани мали розвинену інфраструктуру в різних галузях: ісламський банк, медичні заклади... Хочу наголосити, подібні заклади працюватимуть не тільки з мусульманами, вони не лише для мусульман! Вони мають просто враховувати нашу специфіку.

Було б непогано мати ісламський університет, що готуватиме кваліфікованих богословів; відкрити якусь мережу родинного дозвілля, відпочинку та спорту, клубів за інтересами для молоді, мережу дитячих садочків. Соціальні організації, культурні заходи...

Це все не просто поліпшить рівень життя мусульман, а й підвищить нашу якість як громади, допоможе нам стати впливовішими, грати позитивну роль у розвитку України, адже ці ініціативи сприятимуть розвиткові держави й суспільства, стануть внеском у поліпшення життя цілої країни. Для однієї організації це надто велика задача, але ми відкриті до співпраці й сподіваємося досягти цього разом з такими ж «мрійниками»! Думаю, ці мрії цілком здійсненні. Просто, вочевидь, не за 2–3 роки, а за 5, 10, 15 — чом би й ні?

— З огляду на пройдене, чи були якісь ситуації, коли ви думали: наступного разу вчиню інакше?

— Здебільшого це не якісь глобальні рішення, а повсякденні випадки. Утім, можу сказати з особистого досвіду, що варто докладно визначати межі відповідальності сторін і спільні дії — на випадок непередбачених подій, коли домовляємося про співпрацю з іншими організаціями. Угоди мають бути чіткі й деталізовані, щоб кожен учасник знав, за що саме відповідає, щоби був узгоджений «план Б», як щось піде не так, — щоб уже постфактум спокійно діяти за цим планом, а не шукати в стресовій ситуації нове спільне рішення, на яке всі пристануть. Мали кілька таких випадки, і, вважаючи на те, що всі ми — люди, й багато факторів від нас не залежать, на майбутнє вирішили детальніше опрацьовувати подібні моменти, ще на першому етапі укладання угод про спільні проекти.

Бесідувала Тетяна Євлоєва