Добавить комментарий

Коли люди зустрічають у ЗМІ черговий набір штампів про їхню соціальну групу, реакція буває дуже різна. Хтось злоститься й зарікається спілкуватися з журналістами, а хтось нарікає, що «журналістів не виправити, їм сенсацію подавай, а то придумають». Виправити чи не виправити — питання суперечливе, а те, що можна виховати нове покоління журналістів, із розумінням базових речей у висвітленні тієї чи іншої соціальної групи, — це факт. Адже прагнення зрозуміти куди простіше закласти в голову людини, що не встигла скостеніти у своїх звичках і цілий час шукає нової поживи для розуму.

Саме це було метою серії тренінгів у межах проекту «Журналістика толерантності», що відбулася в Києві 29-30 липня — її ініціював Фонд розвитку ЗМІ за підтримки видання Kyiv Post та організації Internews. На запрошення організаторів, в одному з засідань, присвячених Криму, взяв участь магістр шаріатських наук, голова виконавчого комітету ВАГО «Альраід» Сейран Арифов.

«Мені дуже сподобався формат заходу — відкрита дискусія, без зайвого, гнітючого для учасників, офіціозу. Нас прийшли послухати переважно молоді журналісти, але були й старші люди, — ділиться враженнями шейх Сейран. — Я розповів про основи Ісламу, описавши окремо поширені стереотипи про саму релігію та її послідовників; про проблеми Близькосхідного регіону, про екстремізм та ісламський погляд на цю проблему, про вплив політики на дестабілізацію і так розхитаної ситуації в багатьох мусульманських країнах».

Аудиторія жваво цікавилися темою: журналісти брали активну участь в обговоренні, задавали питання про проблему екстремізму та причини виникнення різноманітних екстремістських угруповань, що прикриваються нібито релігійними гаслами. Показова відсутність стереотипності в мисленні: кілька «штампових» питань про багатоженство та «пригноблених» жінок було задано жартома, щоб трохи розрядити атмосферу після обговорення складної теми екстремізму.

Учасникам цієї дискусійної панелі (а це й кримськотатарський громадський діяч Бекір Сулейманов, і заступник координатора проекту «КримSOS» Євгенія Андреюк) задали безліч питань про нинішній стан кримських татар на окупованому півострові, про життя кримськотатарських вимушених переселенців на материковій частині України, про національні кримськотатарські школи, збереження мови, змішані шлюби... Сесія питань-відповідей переросла в загальну дискусію.