Добавить комментарий

У ході Міжнародної науково-практичної конференції «Значення науково-інтелектуальної спадщини Мухаммеда Асада», яка відбулася 16 травня 2013 року, предметом обговорення були не тільки питання щодо зв'язку цієї видатної людини з різними народами і країнами, але також його унікальна спадщина, породжена цим синтезом.

«Подорожні нотатки Асада є джерелом інформації»

Доктор Гюнтер Віндхагер з Віденського університету (Австрія) є фахівцем у цій галузі, і тому проявив величезний інтерес до конференції. «Життя і діяльність Мухаммеда Асада є головною темою моєї академічної роботи з середини 1990-х, коли я почав своє дисертаційне дослідження, присвячене його молодості і журналістській кар'єрі. Моя перша книга «Леопольд Вайс, він же Мухаммад Асад: з Галичини в Аравію 1900-1927» написана на основі цієї дисертації».

Рідкісні фотоматеріали і документи, що увійшли до видання, дозволили близько розглянути питання навернення Асада до ісламу, формування його мусульманської ідентичності в умовах німецькомовної культури початку ХХ століття. Ця книга удостоїлася численних нагород і отримала позитивні відгуки як експертів, так і пересічних читачів: додатковий тираж доводилося друкувати ще тричі.

Пізніше доктор Віндхагер продовжив своє дослідження. У 2011 році було здійснено видання арабською мовою його другої книги, у якій міститься аналіз перебування Мухаммеда Асада в Саудівській Аравії у 1927-1932 роках.

«Це була не традиційна подорож територією Джидди (куди людям європейської культури не було доступу). Він спілкувався з народом, аналізував побачене з позиції людини іншого менталітету. Мухаммед Асад також був гостем при дворі Абдул-Азіза ас-Сауда, і за дуже короткий час став довіреним другом і нештатним радником засновника Саудівського Королівства.

Дорожні нотатки Асада є джерелом інформації про тонкощі політики Близького Сходу того часу, а також цінним етнографічним, релігієзнавчим і культурологічним матеріалом».

Мусульмани можуть не тільки навчитися, а й навчити

Провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України В'ячеслав Швед зробив акцент на культурному обміні між представниками різних конфесій і деномінацій.

Мухаммед Асад підкреслював, що мусульмани не прагнуть примусово навернути весь світ до сповідування ісламу або підпорядкувати його своєму способу життя, однак позиції інших конфесій навіть посиляться, якщо вони будуть керуватися прикладом мусульман у прояві своєї релігійності.

В'ячеслав Олександрович зауважив, що цю ідею висловлювали впливові люди сучасності: «Глава УГКЦ блаженнійший Святослав говорить, що сьогодні християни, які соромляться проявів своєї релігійності, можуть багато чому навчитися у мусульман, які не соромляться відкрито практикувати свою релігію.

Йому вторить заступник міністра закордонних справ Великобританії, мусульманка Сайєда Варсі, яка закликає представників усіх конфесій Великобританії відкрито практикувати свою релігію, як це роблять мусульмани країни. «Мене лякає те, що войовнича секуляризація бере гору в нашому суспільстві. Її сутність й інстинкти настільки нетерпимі, що нагадують тоталітарні диктаторські режими», — сказала баронеса.

Трохи згодом висловилася щодо цієї теми у своєму публічному виступі правлячий монарх королева Єлизавета II, яка стала на захист релігії в умовах зростаючого суспільного байдужості. За словами очевидців, формулювання були вельми категоричні, а виступ Королеви — одним з найбільш відвертих за всю 60-річну історію її правління.

Єлизавета II зауважила, що релігія завжди була орієнтиром і вказівником для людей у їхньому житті, і підкреслила обов’язок очолюваної нею Англіканської Церкви захищати свободу віросповідання послідовників інших релігій і підвищувати роль релігійних інститутів для відродження моралі в суспільстві».