Щороку в четверту суботу листопада Україна поминає жертв Голодомору. На жаль, і сьогодні голод існує не тільки на сторінках підручників історії: 960 млн осіб у світі живуть надголодь. Підлітки одеського ісламського центру вирішили провести флешмоб на згадку про жертв Голодомору, а також жертв голоду в цілому світі.
Захід відкрила Мар’ям Хамама — вона присвятила свої роботи прабабусі, що пережила ту страшну зиму 1932–33 року. Гостей розчулила замальовка «Привид», описана словами: «Коли землю вкрив сніг, і вдарив мороз, люди стали пухнути з голоду та вмирати. Тоді з’явилися привиди — це люди, що збожеволіли з голоду: вони чекали, поки хтось умирав, а потім зрізали м’ясо з мертвого тіла й варили».
Наостанок зробили дуже символічну річ: роздали гостям хлібні пайки 125 грамів — саме стільки отримували мешканці блокадного Ленінграда під час II світової війни — уся їжа однієї людини на цілий день. Це був досить моторошний досвід для кожного з відвідувачів: уявити, що цей кавалок хліба — увесь твій пай, і більше не буде — аж до завтра, поки видадуть знову. Однак в українців 1932–33 року не було й того: радянська влада забрала геть усе, не цуралися вийняти і зварену кашу з печі!
Підлітки хотіли наочно показати, який страшний може бути голод, і навчити відвідувачів ІКЦ цінувати кожну крихту їжі, не марнувати її, як це, на жаль, останнім часом почали робити й українці. І, звісно, завжди дякувати Богові за те, що маємо щодня хліб на столі, а ще допомагати тим, хто зазнав скрути й не може себе прогодувати.