В Ісламському культурному центрі Одеси триває робота VI Літньої школи ісламознавства

Міжнародною VI Літня школа ісламознавства є не тільки за назвою: серед учасників і лекторів — представник Бельгії, Франції, Туреччини, Польщі, Азербайджану, а також багатьох міст України. Відомі науковці, що їхня сфера інтересів охоплює філософію, релігієзнавство, історію, культурологію, соціологію та етнографію, діляться знаннями та досвідом із майбутніми колегами, нині студентами та аспірантами українських вишів.

Обговорення повідомлень кожного учасника — на рівні захисту дисертації: кожен добре розуміє специфіку обговорюваної теми.

Хотілося б відзначити деякі виступи за минулі дні. Так, муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов розповів, як змінюється й чи змінюється ставлення українського суспільства до Ісламу та його послідовників, чому різняться дані різних соціологічних опитань, які тенденції спостерігають у взаєминах різних течій, що саме формує образ мусульманина у свідомості звичайних громадян, про роль ЗМІ в цьому, про ступінь релігійної свободи, релігійну толерантність в Україні та світі.

У дослідженні «Мусульмани в екзилі» магістра Стамбульського університету ім. Ібн Хальдуна Григорія Маврова (Туреччина) проведений аналіз статистики пересування послідовників Іслама з країн, де ця релігія панівна, до держав із переважно немусульманською людністю. Він пояснив причини, що спонукають мусульман переїжджати до світських країн, казав про відмінності між етнічними діаспорами в країнах Європи, про інтеграцію (або її відсутність) мусульман у суспільне життя країн пробування, про їхню участь у протестному русі та ін.

Гість із Бельгії, керівник Інституту епістемологічних досліджень (IESE) у Брюсселі професор Мухаммад Бадді Ебно виступив із трьома доповідями: «Від фікгу до шаріату: інтерпретація законодавства», «Екзегетичний плюралізм і історія тафсиру», а також «Гносеологія ісламських релігійних наук».

Відомий азербайджанський політолог і публіцист Теймур Атаєв представив учасникам школи не толку свою доповідь-презентацію «Політичний Іслам. Феномен або кліше, запозичене ззовні? », а й свої книги, видані за сприяння ГСВА «Альраід»: «Кавказькі конфлікти Росії (Від Петра I до Йосифа Сталіна)» та «Історія геополітичної боротьби за територію Росії, України, Білорусі та Балтії».

Український сходознавець і перекладач Михайло Якубович присвятив свою другу доповідь питанню участі українських мусульман у соціально-політичних процесах останнього часу: «Мусульмани у військово-політичному житті України: 2013–2016».

Завідувач сектору вітчизняної філософії відділу релігієзнавства роботи Інституту філософії НАН України Олег Ярош розповів про мусульман Північної Європи: «Мусульмани в Північній Європі: громади, інституції, державна політика».

Про феномен інтересу сучасної української літератури до тем, пов’язаних з Ісламом і мусульманами, говорили одразу два доповідачі: доктор філософії, старший науковий співробітник Львівського музею Івана Франка Соломія Вівчар і викладач кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія» Вікторія Назарук.

Поглянути на себе з боку релігієзнавцям допомогла доповідь наукового секретаря Відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України кандидата філософських наук Дмитра Базика «Актуальні проблеми сучасного Ісламу в інтерпретаціях українських релігієзнавців», дискусія після неї перетворилася на повноцінний круглий стіл.

Науковий співробітник Національного музею історії України Олексій Савченко розповів про західних татар на землях Галичини.

Ольга Матичак, асистентка кафедри соціології управління Донецького державного університету управління (Мариуполь) виступила з темою «Соціальний простір Ісламу: соціологічні аспекти дослідження», а Данило Ребро розповів про історію та сучасність соціокультурного простору Ісламу в Приазов’ї.