Це питання й безліч інших було обрано для обговорення на жіночому семінарі, що відбувся 23 березня в Соборній мечеті Луганська, але викликав найбільший резонанс. Близько тридцяти учасниць з допомогою психолога Рифата Сабітова намагалися з’ясувати, наскільки нормальною є така ситуація.
Виявилося, що у багатьох сім’ях життя і погляди подружньої пари нагадують паралельні прямі — і зовсім не єдністю і спільною цілеспрямованістю прагнень: вони не перетинаються. Чоловік і дружина поділили сфери своєї відповідальності раз і назавжди, і з того часу майже не вникають у справи своєї «половинки» — не кажучи вже про те, щоб поцікавитися його або її думкою про якесь суспільне явище, подію, книгу, фільм, наукове відкриття або богословське тлумачення.
Пан Сабітов навідними питаннями і яскравими прикладами допоміг відвідувачкам семінару визначити причини такого невтручання в справи один одного і провести грань між довірою і байдужістю. Крім цього — кілька порад щодо пошуку спільних рис, поглядів, що об’єднують пару, роблять однодумцями, а також настанов щодо способів запобігання виникненню конфліктів у сімейних стосунках.
Імам Соборної мечеті Луганська Мухаммед Альустаз розповів про переваги ісламського виховання дітей перед світським: «Віра в Бога — той цемент, який утримує разом цеглинки моральних установок. Дитина, яка виросла в прагненні до вдоволення Всевишнього, міцніше тримається за прищеплені їй моральні установки, ніж та, хорошу поведінку якої батьки «купували» іграшками і цукерками. Адже тільки-но іграшки і цукерки закінчуються — як правило, починається непослух».