А справді, як виглядає світ «зсередини хустки»?

Про це міркували деякі гості тематичного заходу, що відбувся з нагоди Всесвітнього дня хіджабу в Запоріжжі — і пішли додому просто в образі жінки-мусульманки, що створювали всім охочим волонтери Ісламського культурного центру «Віра». Разом з організацією «Крим SOS» вони провели зустріч у Центрі національних культур Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки (ОУНБ).

Жінки потім ділилися враженнями в соціальних мережах: вони на собі відчули, як сприймають мусульманок інші. Хтось згадував, що їм сподобалася відсутність активних знаків уваги з боку чоловіків і повага, інші були неприємно вражені не дуже приязним ставленням у місцях, де бувають щодня (магазин, ринок).

Хтось вирішив експериментувати далі та щодня ходити в подарованому палантині (а всім учасницям майстер-класів дарували й хустку, і аксесуари до неї, чи залишали вони її на голові після закінчення вечора, чи вважали за краще заховати в сумку, зав’язати як шарф) у новому стилі, надихаючись традиційними образами як українок, так і жінок з інших країн. Це, знов же, було нескладно, адже крім майстер-класу організатори влаштували яскраві фото- й відеопрезентації, де показали, як відрізняється закритий одяг народів, що визнають Іслам та інші авраамічні релігії, у різних куточках світу.

Також наголошували, що хіджаб — це не тільки хустка. Це загальний дрес-код мусульманки, що визначає основні вимоги до всього одягу, а не тільки до головного убору. А вже колір і стиль кожна жінка обирає в межах цих загальних умов самостійно — відповідно до традицій свого народу та особистих естетичних уподобань.

Оприлюднили не лиш етнографічні, а й медичні дані про вплив відмови від відвертого вбрання на фізичне та психічне здоров’я.

Утім, на цьому День хіджабу в Запоріжжі не закінчився: у суботу, 4 лютого, захід повторять уже в стінах ісламського культурного центру міста — для всіх, хто не зміг прийти посеред робочого тижня.