В Ісламському культурному центрі Києва відбувся черговий семінар для батьків. Тему цього разу сформульовано як «Від дитинства до дорослості — драматизм, кризи та труднощі».
Зауважмо, практика проведення заходів, спрямованих на підвищення, так би мовити, «кваліфікації» татів і мам, в ІКЦ традиційна. Питанням відповідального, свідомого батьківства тут приділяють велику увагу, і інтерес мусульман до психології сімейних відносин не підупадає, адже правильно виладнати відносини з власними дітьми — це справжнє педагогічне мистецтво, що потребує знань, умінь і навичок.
Лекції та семінари, що провадять фахівці (педагоги та психологи), присвячено вмінню виладнати правильну лінію поведінки зі своїми дітьми, розвивати закладені в них таланти й нахили.
Мусульманські родини зазвичай багатодітні тож багато батьків мають емпіричні знання та навички, але нащо торувати шлях і долати труднощі, набиваючи синці й ґулі, якщо є науково обґрунтовані та перевірені практикою принципи, методики виховання та навчання? Зрештою кожен такий семінар розкриває таємниці, як виховати повноцінну, самодостатню особистість, ініціативну та незакомплексовані, з адекватною самооцінкою, здатну до саморозвитку, мотивовану до знань і, що важливо, чемну, що прагне до морально-етичного самовдосконалення.
«Від дитинства до дорослості — драматизм, кризи та труднощі» — мабуть, не придумаєш ліпшої назви для лекції про особливості цього періоду життя дитини, коли, переживаючи пубертатний криз, відчуваючи себе дорослою, вона прагне вирватися з-під опіки батьків і педагогів, довести свою самостійність і несхожість на інших, заперечує авторитет дорослих — і при цьому її тягне збитися у зграйку з однолітками.
Семінар привернув увагу не тільки батьків підлітків, але і татів і мам із поки що невеликим «стажем». І це абсолютно правильний інтерес, як зауважила психолог гімназії «Наше майбутнє» Лейла (Юлія) Магеррамова, адже проблеми підліткового віку сягають корінням у дитинство і багато в чому залежать від типу виховання в родині.
«Я хочу сьогодні звернутися до вас із темою, стосовних до кожного. Так чи так усі беруть участь у процесі виховання дітей, кожен виконує певну роль як батько, педагог, вихователь. І кожен батько, опікун відповідає за те, яку дитину він приводить у суспільство», — акцентувала увагу Лейла Магеррамова.
Позначивши й розкривши суть трьох форм відповідальності (соціально-психологічної, відповідальності перед законом та відповідальності релігійної) вихователів (батьків), психолог розповіла й про труднощі, що з ними стикаються як діти-підлітки, так і батьки на певному етапі життя дитини. Досить докладно і водночас доступно, образною мовою фахівець роз’яснила психологічні особливості різних періодів життя дитини, механізм виникнення всіляких комплексів та фобій, підказала, як уникнути відчуження та не втратити емоційного контакту з дітьми.
Лейла Магеррамова навела й приклади найповторюваніших помилок батьків у процесі виховання дітей, підказала, як подолати наслідки неправильних дій, дала практичні рекомендації, як діяти в певних ситуаціях, та відповіла на запитання батьків — а питань було багато.
Окремо поговорили про проблеми дітей, народжених у змішаних (етнічно, культурно та релігійно) шлюбах: на думку Лейли Магеррамової, у таких родинах батьки повинні дуже уважно та дбайливо підходити до виховання, тактовно, без тиску, поважаючи думки дитини, допомагати їй у питанні самоідентифікації як національної, так і релігійної.
Довідка: Пубертатний криз (лат. pubertas — дорослість, статева зрілість) — минущі психічні зміни, що виникають у дітей у віці 13–15 років: психічна неврівноваженість, схильність до депресії, пошук шляхів самоствердження, опозиція авторитету дорослих, конфлікти, пов’язані з сексуальністю, що пробуджується та ін.