Друга половина місяця Рамадан цього року різко контрастує з першою: якщо спочатку була прохолодна й дощова погода, то тепер денна температура сягає 30–35 градусів в затінку, а на сонці між молитвами зухр і аср пече аж під сорок. Серед такої спеки, ще й під час посту, кожен намагається перечекати гарячі години в прохолоді дому чи офісу. Господині обирають для іфтару простіші рецепти, щоб менше стояти коло гарячої плити. Крім того, багато вірних практично щодня приходять до мечеті Ісламського культурного центру Києва, де їх годують смачною, поживною, гарячою і свіжою вечерею. Звісно, ці вечері не готуються самі собою, тож знайомтеся: Мірзохід Сатволдієв — кухар, який щодня готує іфтар десь на 800 душ.
На вулиці +30, а в літній кухні Мірзохіда — геть 60. Кухар мусить пильнувати п’ять величезних казанів: виринувши з жару в те, що для нас спека, а для нього — вулична свіжість і прохолода, він має лише хвилин п’ять, щоб перепочити. Він зводить дух і знов квапиться мішати величезною шумівкою вміст кожного казана по черзі — щоб нічого не пригоріло й не пересушилося.
«Ви краще почекайте на дворі, — радить утомлений, змоклий, але всміхнений кухар, коли я йду за ним у потік розпеченого повітря літньої кухні. — Я зараз помішаю м’ясо й овочі в казанах і вийду до вас. Вам тут гаряче буде».
Він, як і всі, тримає піст, тобто найближча можливість попити води для нього настане сьогодні о 21:22, коли сяде сонце. Цього вечора він потішить відвідувачів мечеті свіжим пловом. У казанах якраз тушкуються зі спеціями 120 кг м’яса і 150 кг моркви. Коли ці інгредієнти дійдуть до потрібної кондиції, кухар додасть туди 120 кг рису і заллє це все сотнею літрів води.
Робочий день Мірзохіда починається о 7 годині ранку, коли він починає розбирати м’ясо й чистити овочі. Вогонь під казанами запалює о 9‑й. Зазвичай готувати їжу закінчує до 19:00 — четверо постійних добровільних помічників, приходять ближче до молитви-аср, щоб розкласти сотні порцій.
«Без них, звичайно, я б не встиг усе розкласти, де мені», — розповідає кухар у перерві між обходами казанів.
У десять останніх днів Рамадану роботи додалося — не тільки через те, що побільшало відвідувачів, котрі приходять на іфтар і молитву-таравіх, а й через те, що багато хто не залишає мечеті цілу ніч, тож їх треба нагодувати сухуром (сніданком), щоб люди мали сили тримати піст цілий наступний день.
«Інколи сухур готую я, інколи — кухарі ресторану Family House. Оцей сухур готував я: почав учора об 11 вечора й сьогодні о другій ночі порції вже розкладали. 65 кг фаршу, 15 кг цибулі, 30 кг помідорів, ну, і гарнір. Ще, звичайно, напої та солодощі. Я поставив тушкуватися м’ясо, проінструктував помічника — а далі вони вже самі доробили. І мені все-таки треба», — усміхається кухар і просить не фотографувати його зблизька, так бо червоне від жару лице й змокла сорочка, що вранці була суха і випрана, — не найпрезентабельніший вигляд.
Хочу попросити кожного, хто сьогодні і й наступними днями розгівлятиметься в столичному ІКЦ: згадайте в ваших дуа Мірзохіда, котрий провадить свої дні буквально в парні, щоб потішити нас гарячим і смачним іфтаром; Согейля, котрий щодня купує та привозить харчі, щоб Мірзохідові було з чого готувати; їхніх добровільних помічників, котрі допомагають їм розкладати порції, накривати столи й прибирати після трапези; а також усіх мусульман, котрі жертвують свої зароблені гроші, щоб уможливити ці щоденні іфтари!
Тетяна Євлоєва