Додати новий коментар

В українській столиці 16 жовтня відбулася Всеукраїнська конференція «Майбутнє суспільства: свобода вибору або влада стереотипів», скликана Лігою мусульманок України та Жіночою громадською організацією «Мар’ям». Близько сто жінок — політиків, урядовців, громадських активісток, спеціалісток ув галузі права, психологів тощо зібралися в конференц-залі готелю «Вісак» (Visak) обговорити стан дотримання прав і свобод людини в Україні, відповідність законів і підзаконних актів етичним нормам, неприпустимість дискримінації людини за певними ознаками та способи подолання таких виявів, а також наслідки фізичного та психологічного насильства в родині та суспільстві.

У конференції взяли участь відомі особи, що представляли не лише українські, а й міжнародні організації: народний депутат України Ольга Богомолець, представник Моніторінгової місії ООН з прав людини Олександр Костелєв; Марія Карчевич,  начальник відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді Департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України, Каріма Мохамед з БФ «Рокада»; Тетяна Ловцова з УВКБ ООН; Росміна Ісмаїл з Посольства Малайзії в Україні; представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Андрій Гнаповський; Гаяна Юксель, член Меджлісу кримськотатарського народу, доцент Таврійського національного університету ім. В. Вернадського; Людмила Ткачук, головний спеціаліст відділу у справах релігій та національностей Управління культури, національностей та релігій КОДА; Тетяна Камінська, ректор ККІБіП, віце-президент ГО «Ділові українські жінки»; Леокадія Герасименко, голова Спілки жінок України, представниця Міністерства інформаційної політики, Таміла Ташева, координатор громадської організації «КримSOS»; Ганна Кулагіна-Стадніченко, ст. наук. співр. відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди; Ольга Швед, ГО «Ла Страда-Україна»; Меланія Іщук, заступниця голови Асоціації працівників культури і мистецтва України, заступниця голови Київського обласного відділення МО «Жіноча громада» та ін.

Модерувала захід громадянська активістка з Ліги мусульманок України Танзіля Іса.

Конференцію ініціювали саме послідовниці Ісламу, бо з виявами ксенофобії, хай несистемними, на побутовому рівні, стикаються саме мусульманки — представниці однієї з релігійних меншин в Україні. На жаль, і на державному рівні жінки, що сповідують Іслам, стикаються з «недружнім» ставленням з боку представників деяких структур, зокрема чиновників держміграційної служби, що, спираючись на відомчі розпорядження, порушують основний Закон України в частині гарантованого права на свободу совісті та відмовляють мусульманкам у праві фотографуватися на документи, не знімаючи хустки.

До учасниць конференції звернулися муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, голова ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Сейран Арифов.

Шейх Саід привітав учасниць й зазначив, що така важлива конференція має сприяти розв’язанню деяких актуальних питань, що турбують мусульманок України.

Згадавши історію Ісламу, духовний лідер українських мусульман нагадав деякі слова зі Священого Корану:

— Всевишній Аллаг каже: «Воістину, ми створили вас чоловіком і жінкою, створили вас народами й племенами». Тобто Господь каже про те, що Він створив людство з чоловіків і жінок. І Іслам як релігія об’явлення каже, що чоловік і жінка мають перед Богом однакові права й однакові обов’язки. Але чоловік і жінка — різні створіння Господа і мають свої особливості, мають відмінні потреби, і Іслам ці потреби регулює. Міфи про те, що мусульманські жінки пригноблені, позбавлені будь-яких прав, мають руйнуватися саме на таких конференціях.

На думку муфтія, на таких заходах мусульманські жінки демонструють свій рівень освіченості, залучення до суспільного, громадського життя, свій рівень професіоналізму, обговорюючи нагальні проблеми, що їх турбують.

Також Саід Ісмагілов зауважив, що мусульманки України чи не найперші в Європі та світі отримали дуже широкі громадянські права та можливості, бо їх обирали до вищих органів державної влади ще тоді, коли в Європі й Америці жінки не мали навіть виборчих прав. Зокрема, він нагадав, що ще сто років тому на Першому Курултаї жінки були обрані до кримськотатарського національного керівництва.

У промовах та обговореннях учасники порушували такі теми, як честь і гідність, моральна цінність особистості, міжкультурна комунікація та етично зумовлені стереотипи, ішлося й про подолання фізичного, психологічного й морального насильства. Основна частина виступів торкалася випадків дискримінації в Україні, учасники також з’ясували, чи існує обмеження релігійних прав і свобод.

За підсумками конференції ухвалено проект Резолюції, що після доопрацювання та внесення відповідних пропозицій буде направлений до вищих органів влади, правових установ з проханням задовольнити всі вимоги рішень конференції.