Додати новий коментар

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ) запрошує Тарика Сархана прочитати лекцію студентам в рамках курсу релігієзнавства не вперше: якщо минулого разу він виступав перед третьокурсниками-культурологами, то 14 травня зустрівся зі студентами четвертого курсу — майбутніми фахівцями з міжнародних відносин.

Лектор розпочав виступ з опису міжплемінних і міжнародних відносин в арабів передісламських часів, а також про основні засади відносин молодої ісламської держави з сусідніми народами: справедливість, турботу, право на віросповідання, майно тощо — певні права людини та громади. Ця система змінилася за часів хрестових походів, коли стикнулися ісламська та християнська цивілізації, — і тоді всі землі умовно розділили на «землю Ісламу» та «землю війни». Сьогодні цей поділ утратив актуальність через те, що міжнародні відносини стали врегульованіші, країни визначилися з кордонами, сформувалися політичні нації. Нинішнє міжнародне право — це нормативні акти, що формують певну глобальну угоду, що її повинні додержувати всі, зокрема мусульмани. Чи відповідає це ісламському віровченню? Пан Сархан пояснив, що міжнародні відносини вибудовуються людьми згідно з духом Святого Письма — Корану. Святе Письмо мусульман докладно визначає всі деталі, бо Всевишній поклав на людину обов’язок бути Його намісником на Землі. Тож, додержуючи основ і меж, визначених Богом, люди можуть, навіть повинні прописувати докладні правила, що захищають цей порядок. І це робить Іслам дуже гнучкою та сучасною релігією, що легко інкорпорує, зокрема, й систему міжнародного права.

З-поміж запитань аудиторії Тарик Сархан виділив кілька особливо цікавих, що стосувалися прав та обов’язків релігійних меншин: як немусульман у мусульманських країнах, так і мусульман у країнах здебільшого немусульманських.