Додати новий коментар

18 березня, після успішного туру містами України, де є ісламські центри Асоціації «Альраід», імам ІКЦ Запоріжжя Мухаммад Мамутов і сімейний психолог Рифат Сабітов нарешті провели семінар з виховання дітей для нинішніх та майбутніх батьків у Запоріжжі. Запорізькі батьки мали нагоду прослухати курс, про який тільки читали.

Семінар традиційно розпочався з релігійної складової: які поради та рекомендації з виховання дітей можна знайти у священних текстах, і як цікаво зіслане та сказане майже півтори тисячі років тому довели дослідження сучасних психологів. Але ж проблеми насправді не нові, змінилися лише декорації. Наприклад, наших батьків їхні мами й тата — замість приділити увагу особисто, вислухати та спробувати зрозуміти — віддавали «на аутсорс» друзям з вулиці, а потім нарікали, що малюк більше дослухається до друзів. Покоління наших дітей знаходить утіху в ґаджетах, що ними батьки підміняють свою присутність у житті дитини. І наслідком цього — та сама проблема, тільки сильна емоційна прив’язаність виникає не до друзів на вулиці (до інших людей), а до неживого предмета, що заміняє дитині все спілкування, всі розваги. Тим-то дуже важливо підтримувати особистий емоційний зв’язок з дитиною, бути для неї джерелом зрозумілих, чітких правил, джерелом інформації в незрозумілих і тривожних для неї ситуаціях. Дитина звертається до батьків, а ті натомість часто відмахуються, лишаючи її в стані непевності, нічого не пояснюючи.

Про те, як важливо дослухатися до дитини та будувати з нею діалог, а також про те, як важливо бути для неї якорем стабільності та знань у світі, говорив і практичний сімейний психолог Рифат Сабітов. Адже відносини з дитиною починаються з любові, за будь-яких умов. Не можна казати «я любитиму тебе, якщо ти добре вчитимешся, будеш чемний», бо батьківська любов має бути константою, в якій дитина завжди впевнена, не сумнівається. Звичайно, має бути й певний порядок, і дисципліна: дитині значно легше бути чемною, як вона розуміє правила родини, й ці правила непорушні.

Не оминули й тему труднощів підліткового періоду. Проблеми починаються тоді, коли доросліша дитина шукає коло спілкування, де чутиметься безпечно, де її розумітимуть: не глузуватимуть і не сваритимуть, якщо вона помилилася.

Якщо дитина в чомусь винна — треба вирішити проблему разом, але не принижуючи, не докоряючи, а просто з повагою пояснивши причини ситуації, в чому саме була помилка, щоб дитина мала з цього науку, не втративши віри в себе та зв’язку з батьками.