Додати новий коментар

У понеділок, 13 березня, у жіночій громадській організації «Надія» харківського ІКЦ відбувся круглий стіл «Ой, вже заміж кортить». Незважаючи на жартівливу назву, теми вибрали самі що ні є серйозні: «Поняття любові в Ісламі», «Відносини між статями», «Знайомство» і «Шлюб з іноземцем». Цей вечір дав зрозуміти, що тема відносин, шлюбу та взагалі родини дуже цікава й актуальна завжди — для мусульманкок і для немусульманок, а їх теж прийшло чимало.

Передусім слухачкам нагадали, що поняття любові передається цілою низкою слів, що збігаються з основним значенням, але за відтінками відрізняються: любов подружня, до рідних і близьких людей, до всього гарного. Найвищий вияв любові — любов до Всевишнього, і дуже важливо не забувати про свого Творця й не жертвувати любов’ю до Нього заради швидкоплинних захоплень чи заради любові до когось або чогось із Його творінь. Тож, навіть шукаючи другу половинку, не можна переходити меж дозволеного Богом і, наприклад, залишатися віч-на-віч, потискати руки, обійматися.

Лектори наголошували, що для знайомства чоловіки й жінки існують певні умови, і головна з них — перед зустріччю з потенційним супутником життя треба переконатися, що наші наміри чисті, й ми шукаємо богобійну людину для створення сім’ї. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) казав, що з жінкою одружуються через чотири (якості): через її багатство, значність, красу та побожність. Ця порада годиться й для жінки, що обирає собі чоловіка. Щоб шлюб був успішний і довгий, звертайте увагу на релігійність обранця.

Утім релігійним поглядом на це питання не обмежилися й запросили психолога і сходознавця Милу Гарник, щоб вона поділилася зі слухачками практичними порадами щодо вибору своєї «половинки». Наприклад, вона нагадала просту істину, що її чомусь часто забувають: всякі відносини мають будуватися на довірі, якщо цього нема — неможливо створити міцну та щасливу родину.

Однак найбільший інтерес викликало обговорення теми шлюбу з іноземцем, адже внаслідок глобалізації міжнаціональні шлюби вже давно не дивина. Укладають їх досить часто, та мало хто перше, ніж дати згоду, думає не тільки про казкове «довго й щасливо», а й про те, що в такому шлюбі подружжя стикнуться з більшим числом проблем, ніж у звичайній парі. Причина проста: родина — це передусім відповідальність, об’єднання двох абсолютно різних людей, з різними поглядами, смаками та побутовими звичками в одне ціле. У шлюбі з іноземцем усе ще складніше: відмінність менталітетів, культурні відмінності й навіть те, що в разі переїзду до країни чоловіка гра відбуватиметься на незнайомий території та за незнайомими соціальним правилами, тобто чоловік буде контролювати ситуацію, а дружині, швидше за все, доведеться підлаштовуватися. Саме через це треба заздалегідь якнайбільше дізнатися про звичаї країни, до якої дівчина має переїжджати разом із чоловіком, і відповісти собі, чи зможе вона так жити — навіть перед тим, як давати відповідь на пропозицію руки й серця.

Одружуючись з іноземцем, дуже важливо зібрати про нього максимум інформації: про його сім’ю, релігію, про його оточення, чим він заробляє на життя. І, звичайно, дівчат укотре попередили: якщо ваш обранець не бажає реєструвати шлюб офіційно та укласти нікях у мечеті, а натомість пропонує обмежитися «приватним нікяхом удома при свідках» — треба відмовитися від такого «шлюбу».

Обговорення теми міжнаціональних шлюбів було дуже жваве, вписатися в регламент не вдалося, тож учасниці попросили представників ІКЦ провести ще один захід найближчим часом, щоб продовжити дискусію.