Додати новий коментар

Саме цей вислів пророка Мухаммада (мир йому і благословення) зробив гаслом Український центр ісламознавчих досліджень, створюючи Школу. Це гасло й на гербі самої організації, що поставила собі за мету сприяти саморозвитку молодих учених і формуванню повноцінної ісламознавчої науки в Україні. Цей центр спільно з ВАГО «Альраід» і Національним університетом «Острозька Академія» вкотре провів Міжнародну літню школу ісламознавства — цього разу в Острозі.

10–15 липня за допомогою своїх молодих колег та вже відомих українських і закордонних учених (Польща, Азербайджан) учасники Школи досліджували питання історії та сучасного стану Ісламу в Україні та Західній Європі, Північній Америці, на Близькому Сході та в Північній, Центральній Африці, Центральній Азії та навіть в Японії.

Багато учасників знають різні іноземні мовами, через це всі дослідження провадили, працюючи з першоджерелами конкретного досліджуваного регіону — це було надзвичайно пізнавально для інших учених, що не знають цієї мови й не мали можливості дізнатися думку вчених інших країнах з певних питань. Але специфікою минулого заходу було те, що, на відміну від попередніх сесій, інформаційним партнером був не тільки мусульманський портал «Іслам в Україні», а й християнський портал «Духовна велич Львова» — як бачимо, різні релігійні громади України намагаються краще вивчити один одного, щоб краще розуміти, не образити випадково, щоб розвивати здорові добросусідські відносини в суспільстві.

Крім жвавих наукових дебатів, учасники здійснили кілька екскурсій історичними місцями Острога (де, до речі, аж до 1944 року близько чотирьох століть існувала мусульманська громада, і навіть діяла єдина на Західній Україні мечеть), улаштували театралізовану виставу «як відбувається мусульманське одруження-нікях» (багато учасників-немусульман згодом зізнавалися, що тільки тепер змогли запам’ятати всі елементи й особливості — за книжками вивчати гірше).

Мусульмани охоче запрошували всіх побачити на власні очі, як вони виконують щоденні молитви (за відгуками Михайла Якубовича, перекладача Корану українською мовою та викладача «Острозької Академії», це був, мабуть, найбільший джамаат у стінах академії за останнє сторіччя). Як до цього ставилося керівництво академії? — Дуже позитивно. Ба більше, саме на запрошення ректора й проректора академії V школу і провели в цьому національному університеті (професорам Пасічникові і Кралюкові дуже сподобалася концепція заходу).

Проректор академії Петро Кралюк на церемонії офіційного закриття Школи подякував організаторам та учасникам за вельми цікавий науковий захід такого високого рівня. Він поділився, що можливість проведення школи ісламознавства в Острозі заздалегідь обговорювали навесні, але тоді це виглядало не так щоб фантастично, але гіпотетично.

Проректор наголосив, що українцям дуже важливо приділяти більше уваги світові Ісламу:

«Ми маємо певні стереотипи про те, що ми — європейська нація та повинні йти в Європу (що справедливо). Але важливо пам’ятати, що ми європейська нація, яка багато століть була своєрідним містком між християнським та ісламським світом — і цю унікальну спадщина треба берегти й розвивати. На жаль, про ці речі широкому загалові відомо дуже й дуже мало, тож дуже тішить, що у Школі взяли участь не тільки мусульмани, а й християни, і люди інших поглядів — це робить її майданчиком діалогу. І, звичайно, ми, християни, могли під час Школи спостерігати релігійну практику мусульман — це було дуже цікаво й пізнавально».

Саід Ісмагілов, муфтій ДУМУ «Умма» і голова Українського центру ісламознавчих досліджень, задоволений цією сесією. Він висловив надію, що всі присутні долучаться до формування повноцінної ісламознавчої науки в Україні:

«Сьогодні ми не маємо повноцінної науки. Є окремі дослідники, що фрагментарно вивчають окремі теми. Тож я пропоную, щоб ми всі разом працювали над тим, щоб сформувалася, виникла запрацювала школа ісламознавства в Україні. Кожен із вас має унікальний шанс стати відомим ісламознавцем — набагато більший, ніж у будь-якій іншій галузі, бо ця ніша поки не зайнята. Є можливості, є перспективи — треба тільки працювати. І, щоб ефективність була вища, треба працювати разом. Ми закликаємо всіх приєднатися до цього процесу. Дякуємо вам, що віддали тиждень свого життя науці!»

Учасники отримали пам’ятні подарунки: флешку у формі пластикової картки з логотипом Українського центру ісламознавчих досліджень і порталу «Іслам в Україні» та книжки: «Іслам в Україні: історія і сучасність» Михайла Якубовича, видання «Великий аят» і «Посох Муси» Саїда Нурсі (переклади Віталія Щепанського та Михайла Якубовича).