Більше ніж 80 жінок і дівчат різних віросповідань відвідали вчора київський Ісламський культурний центр з метою участі у майстер-класі, приуроченому до Всесвітнього дня хіджабу. Майстер-клас складався з двох етапів: на запрошення Жіночої громадської організації «Мар'ям» відомий вітчизняний історик костюма і матеріальної культури Оксана Косміна розповіла про особливості носіння головних уборів жінками Київщини, Полісся, Гуцульщини, Лемківщини і Покуття, а журналіст Раяна Вольха Черних поділилася привезеними з подорожей спостереженнями про способи пов'язування хусток жінками Близького Сходу і Північної Африки.
Історик костюма розповіла про те, що, крім загальновідомого і розповсюдженого образу жінки в хустці, яка не закриває шию (що є більш пізнім варіантом покриття голови), в історії українського костюма було безліч варіантів жіночих головних уборів, які цілком відповідають вимогам Шаріату. Розповіддю справа не обмежилася: свої слова історик доповнила супроводом ілюстрацій, а потім і демонстрацією описаних нею головних уборів на всіх охочих. Старовинний ошатний повойник (укр. «очіпок») став родзинкою презентації - фарби на тканині з плином часу втратили насиченість кольорів, але свого багатого вигляду він не втратив.
Гості охоче виявляли бажання бути добровільними моделями майстер-класів (одного або одразу обох), спочатку примірявши образ української пані, а потім і східної ханум.
Від останнього не втрималася і пані Косміна, яка вивчала східну моду з професійним інтересом.
Загальну увагу привернули дві кримськотатарські жінки, які доповнили свої головні убори традиційними для національного костюма фесками.
Дівчата і жінки прийшли на майстер-клас зі своїми хустками, косинками, шалями, тому повернулися додому в головних уборах, пов’язаних майстрами. Крім можливості приміряти оригінальний образ, для гостей заходу було створено умови для нових знайомств за інтересами, живого спілкування. Також їх почстували солодощами. Радісне пожвавлення, яке панувало упродовж вечора, свідчило про позитивний емоційний стан і виправдані сподівання учасниць заходу.