Додати новий коментар

Кілька годин тому в конференц-залі Інтституту транспорту нафти завершено роботу Міжнародної науково-практичної конференції «Значення науково-інтелектуальної спадщини Мухаммеда Асада», котру відвідали більш як 80 учасників. Організаторами заходу є ВАГО «Альраід» і ВГО «Український центр ісламознавства» спільно з Інститутом міжнародної економіки міжнародних відносин та Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України», які прагнули ознайомити українців з особистістю видатного земляка.

 

На запрошення організаторів відгукнулися Надзвичайні і Повноважні Посли Австрійської Республіки, Королівства Саудівської Аравії, Республіки Ірак і Палестини в Україні; були гості з консульства Хашимітського Королівства Йорданії, а також глава Арабського Дому в Україні. Не меншу цікавість до конференції засвідчили представники наукових кіл: на захід прибули або надіслали доповідь сходознавці і ісламознавці з України, Польщі, Австрії.

 

Мухаммеда Асада визнав світ, однак на рідній землі про нього відомо лише вузькому колу вчених. При цьому навіть вони знають лише поверхневі факти з біографії цієї видатної людини, не кажучи вже про повну відсутність праць з вивчення доробку Асада у вітчизняному ісламознавстві та сходознавстві.

 

Тема конференції привернула увагу учасників з різних країн недарма, адже яскравою особистістю Мухаммеда Асада, його творчим і науковим доробком пишаються відразу декілька держав і народів.

 

Мухаммед Асад (Леопольд Вайс) народився у Львові, що зумовило його приналежність до науки відразу декількох європейських країн: по-перше, України, тому що Галичина завжди була одним з центрів української культури, по-друге, Австрії і Угорщини (Львів у той час входив до складу Австро-Угорської імперії), по-третє, Польщі, яка володіла містом до цього і встигла сформувати в ньому потужну діаспору, яка є представником польської культури.

 

Водночас, Мухаммед Асад стояв біля витоків Пакистанської і Саудійської державності, відстоював інтереси Палестини й арабів, які проживають на цій землі.

 

Крім цього, на конференції були оголошені результати шостого Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень. Як зазначив ведучий заходу, муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов, проведення нагородження переможців конкурсу на концеренції з такою темою має дуже символічний характер, адже ці молоді вчені-ісламознавці є продовжувачами наукової діяльності Асада.

 

Перше місце здобув Максим Волосевич з дослідженням «Ісламський чинник у процесах суспільної трансформації в РФ на початку 21 століття», друге — Вікторія Палій («Фінансово-кредитні системи ісламських країн»), третє — Богдана Сепко («Соціальні атитюди французів по відношенню до мусульман у житловій, професійно-трудовій сферах»), четверте — Юлія Андрєєва («Соціально-економічні особливості екстремізму на прикладі шахідизму»), п'яте — Оксана Лоїк («Причини і наслідки арарбської весни»), шосте — Оксана Худейбердієва («Побутовий іслам у кримських татар»), сьоме — Ельмаз Хайруддінова («Дослідження ліквідації мусульманських культових споруд в Кримській АРСР»), і восьме — Яна Кавиршина («Феномен відродження політичного ісламу в арабських країнах»).

 

Переможців нагородили цінними призами і комплектами літератури, виданими ВАГО «Альраїд»; інших учасників нагороджено почесними грамотами.