Ісламознавство на VIII «Книжковому Арсеналі»: встигніть подивитися й придбати

На VIII Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал», що проходить з 30 травня до 3 червня в Києві, серед інших видань представлена ісламська та ісламознавча літературу, зокрема VII видання україномовного перекладу смислів Корану, та ще дві книжки: навчальний посібник «Ісламознавство» та дослідження «Татари Волині».

За словами співавтора навчального посібника, муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова, це видання надзвичайно важливе для вітчизняних ісламознавчих студій:

— Це, мабуть, перше в Україні спеціалізоване видання саме для науковців-релігієзнавців, що працюють у галузі ісламознавства. Перед цим мені траплялися лише підручники, видані в Росії. Проблема не тільки в тому, що вони російськомовні, а й у тому, що Російська Федерація ставиться до своїх громадян-мусульман не дуже толерантно. Тепер ми нарешті матимемо свій навчальний посібник з ісламознавства для учнів і студентів, і це може стати чудовою підмогою для релігієзнавців і всіх інших гуманітаріїв, що вивчають історію релігії.

Другий співавтор, сходознавець і перекладач Михайло Якубович, розповів про це видання та ще про одну книжку, до праці над якою був залучений:

— Посібник з ісламознавства, виданий у співавторстві з шановним шейхом Саідом Ісмагіловим, — це книга, написана і з релігійних, і з наукових позицій <…> Видання становить інтерес для широкого кола читачів, адже часто Ісламом цікавляться люди, що не є мусульманами й не хочуть осягнути філософію цього віровчення, а просто мають друзів, сусідів, колег-мусульман і бажають більше знати й краще їх розуміти.

Другу ж книгу, «Татари Волині», написано у співавторстві з моїми колегами з Острозької академії — професором Петром Кралюком і Віталієм Щепанським. Попри назву йдеться про татар не лише Волині, а й Галичини. Говорячи про Іслам на теренах України, передусім пригадують Крим — і мало хто знає, що кримські татари століттями жили не тільки на півострові та на півдні України, а й на Волині та Галичині. «Західні кримці» мали свою культуру, говорили місцевим діалектом української — але користувалися арабською графікою. Видання містить документи, опубліковані вперше, і закінчується описом 30-х років (XX ст. — Ред.), коли радянська влада, ще перед депортацією кримських татар із Криму, розпочала репресії проти татар Західної України. На жаль, сьогодні про їх життя на цих теренах нагадують хіба могильні камені. Про це важливо пам’ятати, бо це — спадщина не тільки кримськотатарського, а й українського народу, адже ці люди жили за канонами Ісламу серед українців та мали вплив на культуру цілого регіону — так само, як їх оточення вплинуло на їхню традиційну культуру.