Київські ліцеїсти були шоковані масштабами трагедії кримськотатарського народу

Технічний ліцей Шевченківського району всебічно розвиває своїх вихованців, прищеплюючи їм співпереживання до чужої біди без поділу людей на «ваших» і «наших».  Забезпечуючи й надалі свою співпрацю з представниками мусульманських громад України, яка розпочалася з лекції про арабську журналістику, керівництво ліцею влаштувало тематичну зустріч, присвячену 70 річниці депортації кримських татар. На зустріч вони запросили Расіма Дервішева, голову  Комітету духовних цінностей Земляцтва кримських татар у місті Києві,  Юрія Косенка, журналіста інформаційного порталу «ArabPress» та Олега Гузика, голову відділу зв'язків з громадськістю ВАГО «Альраід».

Зустріч  доволі символічно провели на уроці історії, зібравши три випускні класи. Знайомство школярів з другим корінним народом України було комплексним: спершу Юрій Косенко зробив презентацію про історію становлення і розвитку кримськотатарського народу на півострові, з раннього середньовіччя до наших днів; згодом Расім Дервішев розповів про депортацію, зокрема розповів спогади своїх бабусь, дідусів й інших родичів. Школярі намагалися бути уважними: не щодня э можливысть почути згадки про історичну подію від людини, яка отримала інформацію про нею з уст очевидців.

Підлітки формулювали запитаня, відповіді на які розкривали нові штрихи страхітливої ​​трагедії, яка спіткала цей народ. Наприклад, під час депортації виконавці з НКВС забули про декілька населених пунктів на Арабатській стрілці, у яких проживали кримські татари, і відрапортували в Москву про завершення операції з виселення. Коли це недопрацювання було виявлено, кілька тисяч людей поспіхом завантажили на баржі, які потім затопили в морі...

Зустріч завершилася проказом трейлеру фільму «Хайтарма» про депортацію кримських татар. Усі охочи получіли примірники тематичного номера газети «Арраід», присвяченого цій події, а також було презентовано у бібліотеку ліцею книгу канадського професора Павла-Роберта Магочія «Крим: Наша благословенна земля».