Add new comment

Наприкінці червня 1917 року делегація Тимчасового Кримсько-мусульманського комітету прибула до будівлі Центральної Ради (нині — Будинок Учителя), щоб домовитися про формат взаємин півострова з УНР. І хоч немає документа, котрий однозначно підтверджує, що кримці розглядали своє майбутнє в складі УНР, це припущення підтверджується багатьма непрямими даними. Сьогодні, 99 років по тому, у цьому ж будинку зібралися історики і цікаві (вхід був вільний), щоб узяти участь в історичному діалозі «Партнерство українців і кримських татар у 1917 році: відносини між Українською Центральною Радою і Тимчасовим Кримсько-мусульманським комітетом».

Нині історія практично повторюється: РФ, спадкоємиця більшовицького режиму, знову захопила Крим і посилає своїх найманців до інших регіонів України. Утім історики відзначають дві істотні відмінності: 1917 року статус Кримського півострова був досить невизначений, а сьогодні це визнана міжнародним правом українська територія. Крім того, тепер Україна відповідає за населення окупованого півострова, намагаючись зарадити ситуації гонінь і утисків корінного народу і всіх проукраїнських громадян усіма, доступними їй, способами.

У межах цього заходу, організованого ГО «Таврійська гуманітарна платформа», Ісламським культурним центром Києва (який також подарував усім охочим примірник науково-популярного видання Юнуса Кандима «Курултай. Як це було») і ГО «Союз вимушених переселенців», відбулося обговорення зазначеного періоду нашій історії.

Почали з лекції Андрія Іванця, кримського історика й координатора Таврійської гуманітарної платформи. Він розповів про те, що йому вдалося знайти в архівах про історичний візит Тимчасового Кримсько-мусульманського комітету, підкріплюючи свої слова посиланнями на джерела. Його з цікавістю й задоволенням доповнювали колеги, що так само цікавляться цими подіями: ділилися власними архівними знахідками, уточнювали й наводили цікаві деталі.

Музей Української Революції влаштував показ унікальної документальної хроніки Der erste Friedensvertrag des Weltkrieges, що перекладається з німецької як «Перший світ Світової війни» (назва оригінальна, тоді люди ще не знали, що буде ще одна світова війна). Показ супроводжували коментарі завідувача відділу музею Олександра Кучерука, котрий звернув увагу глядачів на те, що українська делегація підписує цей історичний документ як переможниця.

Учасники поговорили й про творчість німецьких і австрійських експресіоністів того часу, що знайшли в цих подіях джерело свого натхнення.