Всеукраїнська асоціація «Альраід» та Духовне управління мусульман України «Умма» мають довгу історію плідної співпраці з паном Юрієм Кочубеєм і вважали за обов’язок якось відзначити ювілей дипломата.
Тому в серпні Надзвичайного та Повноважного Посла України, професора Дипломатичної академії України, провідного наукового співробітника Інституту сходознавства НАН України та просто чудову людину — Юрія Кочубея — нагороджено почесним дипломом «З нагоди 85-ліття від дня народження (9 липня), а також за особистий внесок у розвиток світової гуманітаристики, українського ісламознавства, дипломатичних та культурних відносин між Україною та арабськими країнами».
Сам Юрій Миколайович люб’язно погодився висловити свою думку про діяльність «Альраіда» з нагоди іншого ювілею — 20-річчя Асоціації:
— Я вважаю, що діяльність Асоціації дуже важлива для надання нашим землякам правдивої інформації про Іслам, арабський світ, а людям в арабських країнах — правдивої інформації про Україну. Цей доробок важко переоцінити, адже і в нас дуже мало знають про арабський світ, і в арабському світі дуже мало знають про Україну саме як незалежну державу, а не частину або додаток РФ. Це дуже важлива й відповідальна місія, яку Асоціація «Альраід» уже багато років послідовно виконує.
Говорячи про свої побажання, дипломат зазначив:
— Було б добре, якби з’явилося ще більше друкованих видань українською мовою. Звісно, одразу перейти на українську — складно, але треба поволі збільшувати питому частку українськомовних матеріалів і поширювати їх під час ваших заходів.
Юрій Миколайович порадив українським мусульманам активніше брати участь у загальноукраїнських культурних проектах, особливо дитячих: конкурсах, фестивалях, виставках, ярмарках тощо. Самі вірні мають стати своєрідними послами Ісламу на рівні «народної дипломатії»: розповідати про свою релігію, про життя українських громад, а також на власному прикладі показувати, хто є українські мусульмани. А ті з-поміж українських послідовників Ісламу, що мають іноземне коріння, могли би розказувати й про свою історичну батьківщину, про традиції, звичаї — і водночас глибше занурюватися в українську культуру. Такий культурний обмін, на думку пана Кочубея, збагатить усіх учасників діалогу.